Пташиний грип крокує по планеті. Причому вже не вперше: американські вчені встановили, що пандемія «іспанки» 1918 року, яка забрала життя близько 50 млн. людей, була спричинена вірусом... так само пташиного грипу. Наразі ця болячка нового зразка — на кордонах України. Щойно небезпечну хворобу було зареєстровано в Румунії та Туреччині, як влада в Києві заборонила імпорт румунської птиці та продуктів із цих країн. Протиепідеміологічні заходи посилено на Одещині, Буковині та Закарпатті.

Під крилом перелітного птаха

29 вересня високий чиновник ООН, нещодавно призначений координатором Об'єднаних Націй з контролю за епідемією пташиного грипу, доктор Давид Набарро попередив, що в будь-який момент може спалахнути пандемія (світова епідемія) цієї зарази, яка може забрати життя від 5 до 150 мільйонів осіб. Причиною ймовірної пандемії вважають вірус-мутант азіатського пташиного грипу, який швидко розповсюдиться серед людей.
По Азії ця хвороба гуляє з 2003 року і цьогоріч уже домандрувала до азіатської частини Росії, Уралу та Казахстану. Останнє повідомлення зi стрічки новин від 7 жовтня: «На Утятській птахофабриці в Курганській області виявлено пташиний грип. З метою зупинення інфекції вже знищено 110 тис. курей». Небезпека може швидко перекинутися на всi терени СНД, у тому числi й на Україну. Адже, на думку начальника управління ветеринарної служби Курганської області Миколи Петренка, причиною появи вогнища пташиного грипу на птахофабриці стали дикі птахи, передусім дикі качки.

На думку вчених, ймовірність того, що вірус почне мутувати і передаватися від птахів людині, є дуже високою. Набарро наголосив, що його відомство у своїй роботі буде підтримувати активні контакти з регіональними сільськогосподарськими громадами та ринками, на яких продаються птахи, а також відстежуватиме міграцію диких пернатих. Він прогнозує, що кількість жертв можливої пандемії серед людей залежатиме від того, як швидко вони про неї дізнаються і як з нею будуть боротися уряди світу. Від цього і залежатиме, чи жертв буде 5, чи 150 мільйонів. Призначення на цю посаду Набарро, який раніше працював у Світовій організації охорони здоров'я, демонструє, наскільки серйозно ООН ставиться до загрози пташиного грипу.

Остання пандемія грипу (так би мовити, «звичайного»), яка вибухнула 1918 року наприкінці Першої світової війни і тривала 18 місяців, забрала на нашій планеті життя приблизно 50 мільйонів людей і продемонструвала, що сучасний світ, в якому відстані і кордони мають все менше значення, беззахисний перед такими викликами.

У Південно-Східній Азії найбільш небезпечний вірус пташиного грипу H5N1 все частіше атакує людей. І часто з летальним результатом. У цьому регіоні від пташиного грипу вже померли 66 осіб, найбільше у В'єтнамі — 44. Досі зараження цим вiрусом відбувалося від тварин. Але вчені впродовж кількох років застерігають, що невдовзі може статися мутація H5N1 і його схрещення з вірусом людського грипу. У такому випадку вірус-мутант легко передається від людини до людини. «Існує велика ймовірність, що невдовзі з'явиться варіант вірусу пташиного грипу, який буде здатен переміщатися між людьми. Я майже впевнений, що невдовзі вибухне нова пандемія», — такий похмурий прогноз зробив доктор Давид Наббаро. Саме тому він наголосив, що ігнорування смертельної загрози було б фатальною помилкою людства.

6 жовтня Рада Європи закликала всіх своїх 46 країн-членів до тісної співпраці у боротьбі з пташиним грипом. I застерегла, що більшість країн нашого континенту не готова до дій у разі виникнення пандемії. Рекомендацію щодо співпраці у боротьбі з пташиним грипом прийняла одноголосно Парламентська асамблея Ради Європи. А її британський депутат Джон Грінвей наголосив у своєму виступі, що пташиний грип нині «становить найбільшу загрозу для мешканців та економіки Європи».

Убивцю створили люди

Упродовж приблизно двох останніх десятиліть деякі країни, особливо Таїланд та В'єтнам, інтенсивно збільшували промислове вирощування птиці. Ці не дуже заможні країни відкривали все нові й нові фабрики, на яких у затiсних, часто нестерпних для живих істот умовах утримувалися десятки тисяч домашньої птиці, передусім курей. Для найшвидшого досягнення птахами товарної ваги їх нашпиговували гормональними препаратами, нездоровими найдешевшими кормами, а для уникнення хвороб та епідемій, неодмінних в умовах такого скупчення, — ще й антибіотиками. Невідомо, скільки м'яса, а не хімічних препаратів, міститься в тушці вирощеного таким чином бройлера, але гра була варта свічок. Таїланд, наприклад, став одним з головних поставників замороженої курятини до Великої Британії. Тому припущення вчених, що антисанітарія та нехтування біологічною безпекою і стали тим грунтом, на якому «проріс» вірус H5N1, має всі підстави.

Вчені вказують, що Індія також продукує велетенські обсяги пташини, але не на міжнародні ринки, а для внутрішнього вжитку. Але в Індії курей та качок вирощують прадідівським способом: на фермерських подвір'ях чи у великих, спеціально обладнаних загонах на відкритому повітрі. І не накачують хімікатами для швидшого досягнення товарної маси. Тож в Індії наразі не виявлено жодного випадку пташиного грипу, хоча країна має «ідеальний» для поширення різноманітних епідемій клімат.

Нове — добре забуте старе

5 жовтня в газеті «Нью-Йорк Таймс» з'явилася сенсаційна стаття під промовистою назвою «Вчені говорять, що смертельна епідемія 1918 року була пов'язана з пташиним грипом». «Дві групи федеральних та університетських учених оголосили, що вони воскресили вірус грипу 1918 року, який спричинив одну з найбільш смертоносних епідемій в історії людства, та виявили, що, на відміну від інших вірусів грипу, які викликали пандемії 1957 та 1968 років, вірус 1918 року був насправді вірусом пташиного грипу, що передавався безпосередньо людям». Звіт про дослідження вчених, який у повному обсязі надруковано в останньому номері журналу «Природа і наука», подають повну генетичну послідовність вірусу 1918 року, яку було відтворено із застосуванням методів молекулярної біології. Потім вірус 1918 року був уживлений миші, а також у клітини людських легенів у добре технічно оснащеній та захищеній лабораторії Центру контролю та попередження хвороб у штаті Атланта. При порівнянні вірусу 1918 року і теперішнього H5N1 вчені встановили, що теперішній вірус уже пройшов кілька стадій мутації на шляху до того, щоб стати небезпечним для людини. Вчені підозрюють, що у вірусі 1918 року достатньо було змінитися лише 25-30 його амінокислот на протеїни, щоб він перетворився на віруса-вбивцю. У теперішньому вірусі H5N1 змін зазнали лише кілька амінокислот, але не всі 25 чи 30. Американські вчені заявили, що встановлення повного ланцюжка генетичних змін вірусу 1918 року може допомогти попередити нову пандемію ще до її початку.

Вчені світу вважають, що відкриття американців, які працювали над цією темою з 1996 року, є найбільшою подією у вірусології останніх десятиріч.

Яким шляхом він підкрадається до людини?

Учені-ветеринари штатного університету Таїланду ще у лютому 2004 року вперше встановили смерть від пташиного грипу домашніх котів, які з'їли заражених курчат. Цей факт ще тоді викликав побоювання, що вірус може передаватися не лише птахам. Відразу після цього відкриття було наказано перевірити причину загибелі 196 одиниць домашньої рогатої худоби. Відтак було занотовано загибель від пташиного грипу ссавців інших видів, зокрема тигрів та свиней. Сигнал тривоги звучить все гучніше і гучніше.

Люди знають про заразні хвороби і остерігаються їх упродовж тисячоліть. Серед відомих хвороб, які мають вірусне походження, найбільш небезпечними є інфекційний гепатит, поліомієліт, сказ та останній «цінний здобуток» людства — СНІД. Лауреат Нобелівської премії з медицини, вже покійний Пітер Мідавор свого часу влучно зауважив: «Вірус — це шматочок поганої новини, загорнутий у протеїн». Вірус грипу схожий на ціпок, який прикрашений шипами, що складаються з двох видів протеїнів. Є три загальні типи вірусів грипу, які визначаються за їхньою внутрішньою протеїновою мембраною, яка є різною для кожного типу. Вірус типу А є найнебезпечнішим, і саме він спричиняв найбільші епідемії в історії людства. Віруси типів В і С не сприймаються людським організмом і рідко є причиною серйозних проблем зі здоров'ям.

Різні види вірусу відрізняються один від одного своїми протеїновими шипами. Один з цих протеїнів, гемагглютінін (Н), допомагає вірусу проникнути всередину клітини, яку він заражає. Інший, нейрамінідаз (N), допомагає дочірньому вірусу вільно вибратися з цієї клітини, коли вірусна реплікація вже завершена. Структури обох молекул типу H і N вже добре відомі. Віруси грипу типу А на цей час класифікуються та отримують назву за 13 підвидами молекул типу Н і дев'яти підвидами молекул типу N, для кожного з яких потрібна окрема вакцина. Ці 22 види молекул двох типів можуть разом створювати сотні комбінацій, кожній з яких відповідає певний тип грипу. Імунна система людини розпізнає і може боротися лише з незначною частиною із них. Скажімо, вірус гонконгiвського грипу А, який викликав епідемію 1968 року і на який лише у США захворіли 50 мільйонів людей (з них 70 тисяч померли), мав молекули 3Н та 2 N — тому отримав назву A(H3N2). «Іспанка» 1918 року була типу A(H1N1), азіатський грип 1957 року, від якого у США померли більше 100 тисяч осіб, був типу A(H2N2).
Може виникнути питання: чому кожна нова хвиля грипу бере початок саме на азіатському Далекому Сході? Найбільш поширеними первинними носіями вірусу грипу є качки, кури та свині, які в Азії утримуються у великих скупченнях поруч з людьми. Люди можуть заразитися і захворіти на пташиний грип, лише з'ївши м'ясо зараженої птиці, але ніяк не дихальним шляхом. А ось свин