Колюшка- маленька прісноводна рибка, яку один з засновників сучасної етології Тінберген (Tinbergen. 1993) вибрав за об’єкт своїх досліджень.

У цього виду споруда гнізда, охорона території, турбота про ікру та памолодь стосується самця, який заганяє самку в гніздо, щоб вона відметала ікру.

Всі ці фази поведінки, очевидно, стереотипні і запрограмовані таким чином, щоб реакція тварини викликалась не загальною ситуацією, а строго визначеними стимулами.
Розглянемо це на прикладі поведінки самця під час захисту території.

Весною самець вибирає собі ділянку на піщаному дні ріки і починає будувати гніздо у формі тунелю. В цей час його груди і черево набувають гарного червоного забарвлення- це його “шлюбне убрання”. Самець при цьому стає дуже агресивним і починає нападати на всіх самців свого виду з таким самим червоним забарвленням черева, який він має сам, якщо ті надлижаються до його території. Тінберген вирішив з’ясувати, що викликає цю агресивність- весь вигляд суперника, чи саме червоний колір його черева.

Для цього Тінберген відселив самця, який зайняв собі територію, в окремий акваріум і почав підносити до нього на кінчику палиці різноманітні гіпсові моделі самців колюшки- деякі дуже схожі, але із світлим черевом, а інші зовсім не схожі, але з червоним черевом.
З’ясувалось, що агресивна поведінка самця викликається тільки моделями з червоним черевом, навіть якщо вони тільки віддалено схожі на рибу; більше того, самець систематично атакував клаптик червоної шерсті, зануреної в акваріум. Якщо, однак, такий дослід проводиться на декілька тижнів раніше або пізніше, то червоне забарвлення не викликає агресивної реакції, його дія, таким чином, обмежена в часі.

Чим більша частина моделі забарвлена в червоний колір, тим агресивніше веде себе по відношенню до неї самець колюшки. На модель, точно відтворюючу колюшку, але без червоного черева, самець, що захищає свою територію, не нападає зовсім.
Материнський інстинкт чи навчання?

Всі тварини, очевидно, володіють вродженим знанням того, як слід діяти в різних випадках життя. Але чи можна вважати, що ці інстинктивні форми поведінки з самого початку повністю структуровані? Як щодо цього у ссавців?

Спостерігати материнську поведінку самки щура в її природному середовищі так само цікаво, як в будь-яких інших тварин.

Всяка самка при наближенні родів (навіть якщо це самка, яка родить вперше) виконує ті ж підготовчі дії по влаштуванню гнізда, що і її предки на протязі багатьох тисяч поколінь. Вона невтомно притягує різноманітні матеріали, які розпушує зубами, щоб зробити їх м’якшими, а потім будує кулевидне гніздо, яке набуває кінцевої форми в останні години перед родами. Потім вона займається кожним з дитинчат як тільки вони з’являються на світ: перекусує їм пуповину і перетягує по одному в гніздо. Чи вся ця наука в психіці тварини є записаною, чи вона частково залежить від попереднього навчання.

Як буде себе вести молода самка щура, що виросла в середовищі, де вона не мала раніше доступу до матеріалів, необхідних для побудови гнізда і одержала їх в час родів?
Створюється враження, що в цьому випадку тварина звичайно є нездатною до влаштування гнізда або до прояву необхідного піклування про дитинчат.

Таким чином, самка щура володіє інстинктом, який називають “материнським”, але який завжди проявляється в вигляді дуже складної послідовності простих форм поведінки, як надутих, так і вроджених. Однак, всі вони залежать від безпосереднього оточення і від минулого досвіду. Тому, якщо самка щура раніше не мала можливості набути таких простих навиків, як поводження з матеріалами, які пізніше будуть потрібні для побудови гнізда, для неї може бути важко проявити свій “материнський інстинкт”. Навіть при наявності такої потреби для її задоволення самці необхідно попереднє навчання, яке дозволить її досягнути мети, детермінованої генетично.

Зрозуміло, чому можна стверджувати, що в людини “материнський інстинкт” практично зник. Справді, численні опитування показали, що відданість матері своєму малюку частково залежить від досвіду, набутого раніше, головним чином в дитинстві, але так само і від зв’язків, які встановлюються після родів в результаті її піклування про дитину і її (тобто дитини) реакції на це піклування.

lashta.rar [ b] (викачувань: 0)