Вадим Жилюк, Івано-Франківський коледж фізичного виховання.

Здоров’я та фізична підготовленість дітей шкільного віку є важливим чинником фізичного потенціалу української нації. Тому необхідність виховання здорового, гармонійно розвиненого в фізичному та інтелектуальному плані підростаючого покоління диктується потребами нашої молодої незалежної держави.

Молодший шкільний вік є важливим етапом в розвитку та становленні особистості майбутніх громадян України. Тому дослідження та вивчення особливостей розвитку організму молодших школярів є актуальним завданням, що надає можливість правильно будувати та здійснювати процес фізичного виховання учнів молодших класів.

Організація процесу фізичного виховання молодших школярів, використання ефективних засобів впливу на організм дітей, зацікавлення їх в систематичних заняттях фізичними вправами має велике значення для виховання здорового підростаючого покоління. Особливу роль в цьому відіграє процес виховання фізичних якостей, котрий протікає більш ефективно, якщо його проводити зврахуванням сенситивних періодів їх розвитку у дітей молодшого шкільного віку. На загал, молодший шкільний вік є сприятливим періодом для виховання фізичних якостей. Особливо це стосується швидкості, швидкісно-силових якостей, спритності, гнучкості .

Але , при цьому слід враховувати використання засобів та методів їх виховання з обов’язковим врахуванням анатомо-фізіологічних та психічних особливостей розвитку організму дітей молодшого шкільного віку. В цьому аспекті особливе значення набуває використання в процесі фізичного виховання молодших школярів рухливих ігор і в першу чергу-українських народних рухливих ігор. В зв’язку з цим проблема виникнення українських народних рухливих ігор, їх класифікація, розробка і впровадження в процес фізичного виховання молодших школярів комплексів українських народних рухливих ігор має велике практичне значення для виховання фізичних якостей і підвищення рівня фізичної підготовленості учнів молодших класів. Цей процес, на нашу думку, надає можливість ознайомити дітей з народними звичаями, традиціями, обрядами, буде сприяти вихованню у молодших школярів національної гордості, почуття патріотизму та любові до своєї Вітчизни.
Спеціалістами відзначено, що походження українських народних рухливих ігор пов’язано з історичними і побутовими факторами. В українських народних рухливих іграх чітко відображені звичаю народу України, його побут, рівень уявлень про світ, елементи побутових та військових дій. Одним з важливих завдань для спеціалістів є вивчення багатої народної спадщини в області українських рухливих ігор і їх застосування в процесі фізичного виховання з метою виховання гармонійно розвинених громадян незалежної України.

Використання народних рухливих ігор в процесі фізичного виховання школярів проходить в різних аспектах. Про це свідчать дослідження багатьох авторів: Є.М.Геллера, А.Станкявічуса /1984 р./ ; Г.Язиєва /1989 р./ ; В.Р.Коса /1991 р./ ; А.С.Цьося /1994 р./ ; багатьох інших. В їх роботах відображаються дані про вплив народних ігор на організм школярів. Визначається позитивний вплив народних рухливих ігор на виховання психічних якостей, на формування зацікавленості до систематичних занять фізичною культурою. Вони є дійовим чинником позакласної роботи, чинником підвищення розумової працездатності дітей.
Разом з тим , дані про використання українських народних рухливих ігор в уроках фізичного виховання з метою підвищення рівня фізичної підготовленості школярів молодших класів практично відсутні. В роботах нема ніяких методичних рекомендацій, які б характеризували в тій чи іншій мірі вплив використання комплексів українських народних рухливих ігор на показники фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку.

В зв’язку з цим метою даної роботи стало визначення впливу комплексів українських народних рухливих ігор в ході уроків фізичного виховання на рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку.

В роботі були використані такі методи досліджень:
1. Аналіз та узагальнення літературних джерел.
2. Опитування та анкетування.
3. Педагогічні спостереження.
4. Антропометричні вимірювання.
5. Спірометрія.
6. Тестування.
7. Педагогічний експеримент.
8. Методи математичної статистики.

З антропометричних вимірювань в роботі використовувались: визначення показників росту, ваги, росто-вагового показника, окружності грудної клітки, індексу пропорційності тілобудови, життєвої ємкості легень, життєвого показника, сили кисті та силового індексу. В тестуванні були використані наступні тестові вправи: біг 30 м. з високого старту, стрибок у довжину з місця, біг 1000 м, човниковий біг 4*9 м., вис на зігнутих руках на перекладині, нахил тулуба внеред з положення сидячи, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, відносна стрибучість.

Математична обробка кількісних показників педагогічного експерименту включала в себе використання для оцінки і характеристики варіаційних рядів такі їх показники:
- середнє арифметичне;
- середнє квадратичне відхилення;
- помилка середнього арифметичного;
- коефіцієнт варіації.

Проводився кореляційний аналіз отриманих результатів і вирахувався коефіцієнт рангової кореляції Браве-Пірсона. Достовірність різниці між двома вибірковими середніми арифметичними значеннями визначалась за критерієм Стьюдента.

Педагогічний експеримент тривав 9 місяців / 1995-96/ навчальний рік і проводився на базі загальноосвітньої школи-інтернату N 1 I-III ступенів, загальноосвітньої школи N 5 I-III ступенів м. Івано-Франківська та загальноосвітньої школи с. Крихівці I-III ступенів Івано-Франківської області.

В педагогічному експерименті брали участь учні молодших класів вказаних шкіл, хлопчики і дівчатка віком 7-10 років. Загальна кількість досліджуваних-600. Всі учасники експерименту були розділені на дві групи: контрольну- 295 учнів; експериментальну- 305 учнів. Із 600 досліджуваних: хлопців- 310; дівчаток- 290.

На початку навчального року в обох групах досліджуваних було проведене педагогічне тестування і антропометричні вимірювання для визначення рівня фізичної підготовленості молодших школярів. Дані дослідження показали, що школярі обох груп не мають суттєвої різниці в показниках фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

В ході другого етапу експерименту уроки фізичного виховання в групах проводились за різними програмами. В контрольній групі уроки проводились на основі змісту шкільних програм з фізичної культури без використання рухливих ігор два рази на тиждень тривалістю 45 хвилин. В експериментальній групі зміст уроків будувався на основі використання комплексів українських народних рухливих ігор - 3-4 гри в уроці.

В результаті проведених досліджень встановлено, що використання українських народних ігор в уроках фізичного виховання з молодшими школярами позитивно впливає на підвищення емоційного фону уроків, на розвиток організму молодших школярів про що свідчать показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей експериментальної групи. Використання комплексів українських народних рухливих ігор на уроках фізичного виховання показало, що в учнів експериментальної групи відбувся більший приріст показників розвитку фізичних якостей в порівнянні з показниками контрольної групи.
Це дозволяє зробити висновок про те, що українські рухливі народні ігри є дійовим засобом фізичного виховання учнів молодших класів та підвищення рівня фізичної підготовленості молодших школярів в умовах шкільного уроку фізичного виховання.


Rizing of the level of Physical Preparation of Junior Schoolchildren at Physical Training lesson with the help of National lively Yames.
Vadim Zhyluk, Ivano-Frankivsk.
Aim of the work - finding the influence of complexes of national lively games on the level of physical development and physical preparation of junior age pupils at physical training lessons.


teza.rar [ b] (викачувань: 5)