ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ ЯК ЧИННИК СТАНОВЛЕННЯ В УЧНІВ ГУМАНІСТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ
В.М.Кушнірюк, Інститут психології
ім. Г.С.Костюка АПН України.
Проблема виховання у школярів людяності, гуманності завжди була і залишається в полі зору прогре-сивної думки суспільства. Державотворчі процеси, які відбуваються сьогодні в Україні, докорінно змінюють наше життя, а процеси демократизації, національного відродження значною мірою стосуються і системи освіти, основним завданням якої є виховання особистості в дусі гуманізму, що виявляється у ставленні як до навколиш-нього світу, так і до себе.
Турбота про комфортний психологічний стан є одним із важливих завдань педагогічної взаємодії. Пла-нуючи роботу, визначаючи зміст учбового матеріалу, педагогу необхідне не тільки уміння володіти різними способами навчання і виховання, організовувати навчально-виховну діяльність учнів з урахуванням їх індивіду-альних властивостей, розуміння їх психічного стану, настрою, але й дбати про налагодження позитивних конта-ктів з дітьми у процесі будь-яких видів, форм педагогічної взаємодії. Завдяки цьому в учнів зростає впевненість у власних силах, з"являється можливість усвідомити свої здатності до успішного виконання тієї чи іншої діяль-ності, ствердити себе.
Повний і вільний вияв потенційних можливостей людини неможливий без сприймання та усвідомлення нею педагогічного процесу крізь призму загальнолюдських, моральних цінностей, які складають фундамент людини як особистості. В них - умова гармонійного розвитку всіх потенційних можливостей кожного індивіду, запорука того, що плоди його діяльності тісно пов"язані з такими рисами як людинолюбство, чуйність, доброта, потреба творити добро. Забезпечення таких умов значною мірою залежить від сприятливого психологічного клімату. Саме тому психологічний клімат можна розглядати як фактор і умову повноцінного психічного та осо-бистісного розвитку школярів у процесі педагогічної взаємодії.
Позитивний психологічний клімат є також необхідною умовою переживання індивідом відчуття своєї реалізованості як особистості, оскільки прагнення до самореалізації, самовизначення, самоствердження - одна із найважливіших потреб людини, детермінанта її поведінки, умова її психічного розвитку.
На певному рівні свого соціально-психологічного розвитку особистість співставляє свої дії, виходячи із суспільних та власних морально-ціннісних орієнтацій та цілей. Саме тому у виховному процесі передбачається організація та підтримання повноцінної інтеракції членів учбових груп, що складаються у школі, подолання ни-ми різноманітних за походженням комунікативно-психологічних бар"єрів, створення в ході взаємодії психоло-гічного клімату взаєморозуміння та взаємодії.
Результативність керування процесом гуманістичного виховання значною мірою досягається завдяки знанням трьох головних сторін психологічного клімату: психічного, соціального, соціально-психологічного. Психічна сторона розкривається в емоційних, вольових, інтелектуальних станах і якостях групи. Якщо говорити про соціальний зміст, то це політичні, моральні, ділові, естетичні та інші моменти. Соціально-психологічна сто-рона проявляється в інтегральних особливостях психологічної групи, значимих для збереження її цілісності і функціонування. Крім того, слід виділити об"єктивний та суб"єктивний характер психологічного клімату. Об"єктивний - це згуртованість, сумісність, злагода, взаємостосунки дружби. Це міжособові взаємини, в яких проявляються різні особливості спілкування. Самооцінка, самопочуття і настрій виступають як суб"єктивні фо-рми прояву клімату. За своїм виразом це індивідуально-психічні стани, цілісна реакція на впливи мікросередо-вища і всього комплексу умов діяльності людини в колективі.
Морально-психологічний клімат у педагогічній взаємодії безперечно залежить від усієї системи стосу-нків у суспільстві, зокрема від форм і способів управління народною освітою. Разом з тим, психологічний клі-мат ще більшою мірою залежить від організації і умов праці в школі, управління і самоуправління конкретних педколективів, від характеру взаємин усіх учасників педагогічного процесу, від форм, особливостей їх взаємо-сприймання і взаємооцінювання, від психологічної культури кожного вчителя, уміння налагодити оптимальний психологічний контакт з дітьми в процесі співтворчості.
1.rar [ b] (викачувань: 3)