ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКА ТА ЇЇ КОНФЛІКТНІСТЬ
1.1. Підлітковий вік - як критичний етап становлення особистості
1.2. Сутність конфліктної поведінки підлітків
РОЗДІЛ 2. СУПЕРЕЧНОСТІ СТОСУНКІВ МІКРОСЕРЕДОВИЩА ТА ПІДЛІТКІВ
2.1. Прояви конфліктності у характері взаємин поколінь
2.2. Особливості морального вибору у поведінці підлітка
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП
Широке впровадження у суспільстві знань про особливості формування і розвитку її членів виступає новою ознакою сьогодення. Суспільство відчуває потребу у таких людях, котрі усвідомлюють ,що конфлікти і протиріччя неминучі , що вони повинні вести до компромісу, оскільки перемога однієї сторони не принесе ко-ристі нікому. В цих умовах, надзвичайно актуальним є завдання максимального засвоєння теоретичного багажу, який нагромадила світова наука в галузі конфліктних взаємин різного плану, у які кожна людина у процесі жит-тя входить неодноразово. Це не дивно, адже розвиток суспільства, його прогрес, неможливий без суперечнос-тей, боротьби протилежних сил.
Взаємодія людини і суспільства завжди відповідає певним історично складеним і соціально необхідним формам комунікації, і реалізується у відповідності з формами та особливостями певного вікового періоду. Осо-бливий інтерес у цьому представляють підлітки - як соціальна група зі специфічними потребами, проблемами та турботами. Розглядаючи підлітковий вік як критичний етап становлення особистості, в структурі якої прису-тні конфліктуючі між собою структури , варто приділити увагу аналізу формування механізму взаємодії підліт-ків з оточуючим середовищем, її конфліктним проявам, формам активності, в основі яких лежать суб’єктивні та об’єктивні чинники цих процесів.
У зв’язку з цим, перед нами було поставлено завдання виявити особливості становлення особистості підлітка у соціумі та його конфліктні прояви, дослідити саму сутність конфліктної поведінки підлітків, а також суперечливий характер взаємовідносин різних вікових поколінь і особливості морального вибору у мотивах поведінки підлітків.
Таке бачення дозволяє розглянути конфліктність взаємин особистості підлітка та мікросередовища - як актуальну проблему на даний час, а її розгляд дасть змогу активізувати мислення та усвідомлення мотивації як людських вчинків, так і самого механізму перетворення людських дій - слугуванню гуманним інтересам та сус-пільним потребам на безконфліктній основі.
РОЗДІЛ 1 1.ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКА ТА ЇЇ КОНФЛІКТНІСТЬ
1.1.Підлітковий вік - як критичний етап становлення особистості
Відомо,що кожний віковий період в житті людини характеризується визначеною структурою особисто-сті, наявністю своєрідних тенденцій розвитку. Значну увагу звертає на себе складний і суперечливий підлітко-вий вік,який ще характеризують як критичний етап в процесі становлення особистості /11;14;17;19;23/.
Особистість підлітка - дуже складне явище, яке вивчають різноманітні дисципліни, розробивши цілий ряд самостійних напрямів. Перший напрямок, який включає фізіологію, вікову психологію, вивчає переважно психофізіологічні особливості підлітків - ріст, вагу, сенсорні процеси, статеве дозрівання, темпи психічного розвитку. В межах даного напрямку простежується співвідношення природних, біологічних , соціокультурних факторів, особливості когнітивних процесів, перш за все розумового мислення, варіації підліткового сприйман-ня і пам’яті, різниця в характеристиці емоціональних реакцій, комунікативних якостей, емпатії та захисних ме-ханізмів, специфіка психосексуального розвитку, особливості формування самосвідомості, закономірності роз-витку моральної свідомості /4;5;10;22;27/.
Другий напрямок орієнтований на соціальну психологію 5 /6;16;20;26/. В рамках даного напрямку ви-вчаються здебільшого процеси соціалізації підлітків, методи залучення підлітків до культури. Дослідження у цій галузі охоплюють достатньо широке коло проблем: які засоби, методи, результати соціалізації підлітків з іншими аспектами соціальної культури суспільства, вивчення взаємозв’язку між певним стилем виховання під-літка і соціальним характером , рисами особистості дорослої людини.
Третій напрямок орієнтований головним чином на соціологію та педагогічну соціологію, де дослі-дження підліткового віку проходить рідко і не спеціально. В соціології до проблем підлітків звертаються як правило в тому випадку, коли досліджують загальні молодіжні проблеми /12;15;19;21;22/.
Четвертий напрямок включає педагогічне дослідження, де висвітлюються проблеми формування підліт-кової особистості, її відношення до оточуючого світу ,світу дорослих і ровесників, світу власного "Я" /5;7/.
П’ятий напрямок спрямований на філософію. Однак, виділення даного напряму дослідження підлітко-вого віку досить умовне, так як на сьогодні практично немає фундаментальних філософських праць, які б ґрун-товно аналізували процес формування особистості.
Комплексний характер вищезгаданих досліджень дає певний вихідний матеріал для роздумів і вимагає подальшого осмислення пошуків шляхів виходу із ситуацій, що характеризуються як ситуації серйозних прога-лин в моральному сприйнятті і становленні підлітка, що загрожує обернутися втратою опори на гуманні ціннос-ті підростаючого покоління.
До недавнього часу психологи та педагоги вивчали процеси становлення і розвитку підлітків так, ніби ці процеси здійснювались у незмінному соціальному світі. Але якщо навіть допустити, що психофізіологічні і соціальні особливості підлітка збереглися (що піддається сумніву у зв’язку з явищами акселерації, інфантилізму, екологічними катаклізмами , загостреними відносинами поколінь і т.д.), то їх реальне якісно-змістовне напов-нення в сьогоднішніх умовах корінних перемін, які стосуються не тільки становлення і виховання підростаючо-го покоління, але й його розвитку - залишаються поки що відкритими. Підліток активно прагне до самореаліза-ції, але її форми йому пропонує найближче середовище,оточення,спосіб життя, які виражають суттєві риси тієї суспільно-історичної формації, на базі якої вони склалися .Отже, мова йде про вивчення індивида , що зміню-ється у світі,що також міняється. Тому, у світі нової методологічної перспективи серйозною основою для ви-вчення розвитку і становлення підлітка може стати наукова теорія ,яка включає не поверхневі і фрагментальні дослідження ,а різносторонні і репрезентивні, які б давали досить детальну і багатовимірну картину станов-лення підлітка /13,с.22-23/.
Сьогоднішня ситуація характеризується тим, що з одного боку ,час науково-технічної революції поміт-но прискорює фізичне, статеве дозрівання ,що ставить питання про зниження початкової границі підліткового віку ,але з другого-необхідність продовження періоду навчання відкидає наступання соціально-моральної зрі-лості , тим самим як би розширює границі віку, створюючи передумови для виникнення і збереження інфанти-лізму, соціальної, моральної і громадської несамостійності підлітків ,їх конфліктної поведінки /21/.
В зв’язку з цим, є необхідність виділити три достатньо стійкі рівні-стадії розвитку і становлення підліт-ків (за Д.Фельдштейном).Перший - локально капризний (10-11 років) характеризується тим ,що стремління ди-тини до самостійності проявляється в потребі визнання з боку дорослих його можливостей і значення через вирішення особистих завдань. Саме він називається локальним ,а капризним тому ,що в ньому перемагають ситуативно обумовлені емоції. Другий рівень - 12-13 річна дитина вже не задовольняється своєю участю в пев-ній сукупності справ, у неї розвивається потреба у суспільному визнанні, приходить усвідомлення не тільки своїх обов’язків, але і прав в сім’ї, школі та суспільстві. Третій рівень - в 14-15 річного підлітка формується готовність до функціонування в дорослому світі ,породжується бажання проявити себе , яке веде до усвідом-лення своєї соціально-моральної причетності, загострюючи потребу у самовизначенні, самореалізації/ 27 /.Якщо ж ці рівні у процесі формування особистості підлітка проходять з помітними вадами та негативними наслідками у його взаєминах з оточуючим світом ,то є необхідність вказати на те ,що ймовірність виникнення конфліктів підлітків з мікросередовищем досить велика, що затрудняє гармонійний вплив останнього на особистість як його складову.
З врахуванням сьогоднішніх змін в екології ,економіці, культурі, традиціях, до основних вікових особ-ливостей підлітка можна віднести слідуючі: психофізичні особливості ,які включають інтенсивний фізичний розвиток, статеве дозрівання ,інтерес до представників протилежної статі ,загострене сприйняття своєї зовніш-ності;соціально-моральні особливості сучасних підлітків : розвиток моральної свідомості ,самосвідомості, фор-мування стійкої самооцінки, намагання самоутвердитись у середовищі, почуття дорослості ,інтерес до власного духовного світу та інших людей. Усі вікові особливості так чи інакше проявляються, пов’язуючись між собою з провідними потребами і визначаються соціально-психологічною орієнтацією. По мірі формування соціальних мотивів поведінки посилюється орієнтація на моральні цінності суспільства та групи .І при певному рівні вихо-ваності виникає обернений вплив на соціальну орієнтацію - 8 підлітків /6/.
Порушення у формуванні соціальної мотивації, прогалини в психолого-педагогічних впливах та між-особистісних стосунках дорослих та дітей приводять до дезорганізації у виборі лінії поведінки і призводить до конфліктів. Можна визначити провідну причину конфліктів і непорозумінь :несумісність, нерозуміння або від-чуженість, яка приводить до того, що підліток втрачає орієнтування в обставинах і помилки поведінки перетво-рюються в причини конфлікту , основні характеристики яких ми розглянемо нижче.
1.2.Сутність конфліктної поведі