Ярослав Семотюк був першим, хто систематизував та описав українські нагороди
Всі, хто знав про захоплення цієї людини, намагалися всіляко допомогти йому. Вони збирали і приносили інформацію, яка, здавалося, сама по собі не мала жодної вартості. Але, склавши здобуте воєдино, Ярослав Семотюк нарешті отримав те, заради чого невтомно працював довгі роки.

У дванадцятирічному віці разом з мамою він змушений був залишити Україну. Дорога була тяжкою — Польща, Словаччина, Австрія, табір для переміщених осіб у Баварії... Тут, дякуючи щасливому випадку, він знайшов батька. Так з’єдналася їхня сім’я. У 1949 році разом з родиною від’їздить до Канади — спочатку до Вінніпегу, а згодом на постійне проживання в Торонто. Але де б не жив Ярослав Семотюк, його не залишає туга за Україною. Щоб не втратити зв’язку з Батьківщиною, щоб не обірвалася тоненька ниточка, яка зв’язувала його з рідною землею, він починає збирати українські поштові марки, гроші, листівки та нагороди. Час від часу проводить виставки, ознайомлюючи зі своєю колекцією як українців, що проживають у Канаді, так і канадців. Та найбільше досягнення Ярослава Семотюка — це колекція українських нагород. Зібравши достатню кількість, він прагне систематизувати їх. На той час у світі не існувало жодного каталогу, за яким би можна було визначити, що це за нагорода і кому вона належить.

Так, у 1991 році в результаті копіткої праці у Торонто побачив світ перший каталог, у якому було описано близько ста українських відзнак та нагород. Як серед фалеристів, так і серед науковців його поява викликала великий подив. Ніхто не сподівався, що в боротьбі за свою незалежність український народ надавав такого великого значення фалеристиці і так наполегливо її розвивав. Більшість українських відзнак мають зображення тризуба, а також схрещені мечі, що символізують збройну боротьбу. Кожна нагорода була детально опрацьована і мала затверджений правильник-статут. До неї додавалася грамота, де вказувалося прізвище нагороджуваного та номер відзнаки. Рішення про нагородження виносили Нагородні ради та Капітули на основі подань, і відбувалося воно урочисто під час національних свят чи з’їздів.

“Випускаючи в світ це видання, — зазначає автор, — маю на меті ознайомити українського читача, а передусім нашу молодь, з українськими військовими традиціями, пов’язаними з боротьбою за вільну Україну”. Ярослав Семотюк вперше описав такі нагороди: Пропам’ятна відзнака 50-ліття Легіону УСС, медаль в 10-ту річницю відбудови Української держави, Хрест Директорії, Хрести Українського Козацтва, медаль за поранення, медаль Тараса Шевченка, нагороди Об’єднання колишніх вояків-українців у Великобританії та багато інших.

Перший каталог українських нагород став дуже популярним серед фалеристів багатьох країн світу. Замовили його навіть у Саудівській Аравії. У 1991 році, коли в Україні відбувалися знаменні політичні події, серед дослідників фалеристики почали з’являтися поодинокі видання цього каталогу. Наклад в п’ять тисяч екземплярів, яким він вийшов у Канаді, задовольнив тільки незначну частину бажаючих, і в основному за кордоном. Декілька каталогів, що “пробилися” в Україну, не робили, як-то кажуть, погоди. Тому, на жаль, без дозволу автора каталог був перевиданий в Україні загальним накладом 30 тис. примірників, щоб задовольнити всіх цікавих. І ось тоді постало питання концепції щодо визначення і в подальшому відтворення державної фалеристики. Взявши за основу каталог Ярослава Семотюка, український уряд у 1995 році сприяв виданню одного із номерів журналу “Пам’ятки України”, присвяченого історії нагород України. Вже через рік з’являється тритомне видання “Нагороди України”, яке на своїх сторінках використовує не тільки розроблену Семотюком систематизацію нагород, а й подає кольорові репродукції з його книги.
За той час, що минув від видання першого каталогу українських нагород, вдалося знайти багато нових відзнак, про які не згадувалося в жодній науковій літературі. Також були зроблені деякі уточнення щодо нагород, які були описані в попередньому виданні не в повному обсязі.

Тому з’явилася потреба у виданні другого, доповненого та виправленого каталогу. І знову за свої власні кошти Ярослав Семотюк робить подарунок українському народу. До другого видання увійшли ще десять нагород, які були засновані та віднайдені за цей час. Серед них: поновлений випуск Хреста Українського Козацтва (з мечами), Ювілейний Хрест 40-річчя Об’єднання вояків і приятелів 2–ї Дивізії “Вільна Україна” УНА, Запорозький Хрест І ступеня, Орден за II Зимовий похід, невідомий хрест Чорноморського флоту, Лицарський Хрест Заслуги — 70-річчя української стрілецької громади в Канаді та багато інших.

За плідну та безкорисливу працю, за внесок в побудову державної нагородної системи Президент України в 2003 році нагородив Ярослава Семотюка орденом “За заслуги” III ступеня.

Проте дослідник не збирається спочивати на лаврах. У його планах — створення української дослідницької організації, яка б сприяла вивченню української фалеристики. Він допомагає молодим науковцям, досвідченим колекціонерам і початківцям. Всіма тими знаннями, які він набув, проживаючи за кордоном, Ярослав Семотюк радо ділиться з українськими істориками. Кожного року приїздить до України, в рідне Покуття, де вклоняється батьківській землі, спілкується з молоддю. І досі його вражають та безпорадність і безвідповідальність, з якими ставляться до власної історії деякі науковці. Ярослав Семотюк відкрив для України невідомі пласти її історичних надбань, а вона має відкрити своє серце ще для одного свого сина, який у далекому зарубіжжі пам’ятає про неї, збирає по крихтах загублені знання, робить все для її майбутньої слави та процвітання.

www.mil.gov.ua

patrarkh_vtchiznjano_faleristiki.rar [ b] (викачувань: 1)