Як вже відомо, комп`ютеризація навчального процесу в школі являє собою складну комплексну проблему, яка торкається різних сторін гігієнічної регламентації усіх чинників, що виникають в процесі навчання дітей на персональних комп`ютерах. Із значної кількості таких чинників, що схематично зображені на рис. 1, в даній публікації розглядається один із них - організація робочого місця учня за персональним комп`ютером (ПК), а саме: меблеве забезпечення робочого місця.

Навчальні заняття в кабінетах комп`ютерної техніки (ККТ) пов`язані з тривалим збереженням вимушеної робочої пози і відповідним статичним навантаженням.

При цьому також виникає напруження зору, що обумовлене необхідністю здійснення роботи поперемінно з двома робочими поверхнями: столом (клавіатурою) і відеомонітором. Така робота може негативно впливати на зір, м`язову, нервову і інші системи зростаючого організму дитини. І функціональний стан організму, і працездатність учнів під час навчання в значній мірі визначаються робочою позою. Тому обладнання кабінету комп`ютерної техніки оптимальними з гігієнічної точки зору меблями має дуже важливе профілактичне значення.
Ще в 1876 р. відомий гігієніст Ф.Ф. Ерісман стверджував, що не можна проектувати зразкову класну кімнату, не маючи на увазі конструкцію шкільного стола чи парти, неправильне облаштування яких значно частіше, ніж недостатня вентиляція приміщень, приводить до хворобливих змін органів і систем дитячого організму.

Таким чином, оптимізація умов роботи учнів за комп`ютером стає одним із найбільш важливих завдань збереження здоров`я дітей за час навчання і вирішувати його належить комплексно - шляхом створення таких умов для формування робочої пози, які б забезпечували оптимальний функціональний стан кістково-м`язової, центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем, а також сприяли б збереженню стійкої працездатності школярів. І основна роль в такому забезпеченні належить меблям, якими обладнується робоче місце учня за персональним комп`ютером [1].

Як свідчать результати обстеження комп`ютерних класів навчальних закладів різних міст України, робочі місця учнів в таких класах обладнані, як правило, звичайними учнівськими або лабораторними столами, які не забезпечують виконання рекомендованих умов зорової праці учнів за ПК: не витримується відстань від відеомонітору до очей користувача-учня та перпендикулярність лінії зору до центру екрану; відеомонітор і клавіатура знаходяться в одній площині, при включеному відеомоніторі виникає вібрація кришки стола, не вистачає поверхні стола для розміщення необхідних для роботи матеріалів. Крім того, в школах діє один (в кращому випадку два) комп`ютерних кабінети для учнів 4-11-х класів. А зріст у таких школярів коливається в межах 130-185 см і забезпечити учнів в кабінетах навіть звичайними шкільними меблями у відповідності із зростом надзвичайно важко, бо до того ще і процентний розподіл одних і тих же ростових груп дітей в 4-му, 7-му і 11-му класах дуже різноманітний. При наявності в школі одного кабінету комп`ютерної техніки, навіть при обладнанні його двома-трьома номерами звичайних учнівських меблів, невідповідність меблів зросту учнів становить 40-60%, а при наявності одного номеру ця невідповідність досягає 80%.

Виходом із даної ситуації може бути тільки використання трансформованих меблів, тобто меблів такої конструкції, що дозволяла б просто і надійно змінювати їх параметри (висоту стола і підставки для відеомонітора та висоту стільця) протягом навчального дня. При цьому конструкція таких спеціальних меблів повинна передбачати надійну міцність, стійкість, доступність, швидкість і простоту здійснення регулювання вищезгаданих параметрів безпосередньо учнями під наглядом вчителя. Саме з врахуванням таких гігієнічних принципів конструювання учнівських меблів протягом 1990-1993рр. на Київському науково-виробничому об`єднанні “Електронмаш” спільно з науковцями лабораторії гігієни дітей і підлітків Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України було розроблено комплекс спеціальних меблів для обладнання комп`ютерних класів “Пошук-2” і “Пошук-3”.

Експериментальні зразки створених меблів вивчалися в умовах лабораторного та натурного експерименту в кабінетах комп`ютерної техніки київської загальноосвітньої школи.
Експериментальний стіл конструктивно складається із двох горизонтальних поверхонь, одна із яких безпосередньо є кришкою стола, а друга - підставкою для відеомонітора. Як для першої, так і для другої поверхні, передбачений гвинтовий механізм регулювання висоти від підлоги, а також висоти підставки по відношенню до поверхні стола, де розміщені клавіатура і письмове приладдя. Така конструкція стола забезпечує можливість швидкого і надійного регулювання висоти робочих поверхонь відповідно зросту учнів.

Проведено три серії експериментального вивчення функціональних зрушень в організмі школярів при трьох варіантах меблевого забезпечення робочих місць за персональним комп`ютером. В першому варіанті (першій серії) учні працювали за ПК, обладнанним експериментальним столом з підставкою для ВМ, що дозволило відрегулювати висоту кришки стола у відповідності з ростом учня, але на 5-6 см нижче для кожної вікової групи з врахуванням того, що висота клавіатури над поверхнею стола становить 5 см, а також висоту розміщення підставки відеомонітора таким чином, щоб лінія зору учня була перпендикулярна центру екрана.

В другій і третій серії експерименту було використано звичайний учнівський стіл, на якому в одній площині розміщені клавіатура, відеомонітор і письмове приладдя, але з тією різницею, що в другій серії висота стола відповідала зросту учнів згідно з рекомендаціями для виконання письмової роботи і читання методичних вказівок “Об использовании школьной мебели” (1985р.). В даному випадку лінія зору учнів по відношенню до центру екрану відеомонітора була не перпендикулярною, а на 15-25% нижче. В третій серії висота учнівського стола була вищою за рекомендуєму на 15 см, а лінія зору учня направлена перпендикулярно в центр екрана відеомонітора.

В усіх трьох серіях використовувались звичайні учнівські стільці, які по можливості встановлювали у відповідності із зростом учнів.

Дослідження проводились в умовах натурного експерименту в кабінеті комп`ютерної техніки однієї із київських загальноосвітніх шкіл. Площа кабінету - 90м2, висота - 3,5 м, питома площа на одне робоче місце учня (РМУ) - 6м2. В кабінеті обладнано 15 робочих місць: 6 - експериментальними столами і 9 - звичайними учнівськими столами. Розміщення - периметральне. Використо-вувались персональні комп`ютери “Пошук-3” (ІВМ-сумісні), виробництва Київського НВО “Електронмаш”. Умови мікроклімату, освітленності, шуму в кабінеті, а також умови роботи учнів (освітленість клавіатури і екрану, відстань від екрану до очей учнів і т.д.) були приведені у відповідність з гігієнічними рекомендаціями, встановленими в попередньо проведених дослідженнях [2,3].

Фізіолого-гігієнічні дослідження були проведені за участю семикласників 13-14- річного віку (30 учнів), зріст яких коливався від 145 до 171 см. В експерименті приймали участь практично здорові діти (І-ІІ-ої групи здоров`я). Школярі протягом 25 хв. на 3-му уроці щоденно протягом тижня виконували однотипну роботу по побудові геометричних фігур на екрані ВМ. Появу зорового стомлення учнів під час їх роботи з різними варіантами організації робочого місця за комп`ютером вивчали за допомогою визначення показників критичної частоти зливання світлових мерехтінь (прилад КЧСМ) та об`єму акомодації до початку роботи за комп`ютером та після роботи.

Статичне стомлення м`язів визначали шляхом хронометражних спостережень за поведінкою учнів під час роботи та за допомогою анкетного опитування дітей.
Розумове стомлення визначали за допомогою вивчення динаміки латентного періоду простої зорово-моторної реакції і показників працездатності учнів.

Хронометражні спостереження за роботою учнів на комп`ютері свідчать, що поза школярів під час занять за відсутністю суворої її регламентації характеризується різноманітністю положень тулуба, голови і кінцівок. При роботі з клавіатурою типові пози з різним ступенем (в залежності від висоти стола) нахилу корпусу тіла вперед (“передня поза”). Випрямлене положення корпусу або відхилення його назад (“задня поза”) спостерігається при розгляданні інформації на екрані відеомонітора. Співвідношення “передніх” і “задніх” поз учнів протягом 25-хвилинної роботи за комп`ютером в трьох серіях спостережень було різним в залежності від висоти стола і висоти розміщення відеомонітора над рівнем стола. В першій серії спостережень були відсутні пози з великим нахилом вперед (кут нахилу грудної частини корпусу по відношенню до поясничної складає близько 1450), а 50-56% робочого часу (31% при роботі з клавіатурою і 25% - з екраном ВМ) учні зберігали позу з легким і середнім нахилом (170-1600) корпусу, які характеризуються по біомеханічним властивостям як благоприємні [4]. При цьому проекція центру тяжіння корпусу тіла не виходить за межі площі опори, відсутнє значне здавлення внутрішніх органів і крупних судин; відстань від стола (клавіатури) до очей в більшості випадків відповідає гігієнічним рекомендаціям. 16-20% часу учні працювали при випрямленій позі і 22-24% - при “задній позі”, тобто при відхиленому назад корпусі тіла. Остання поза зберігалась в основному тоді, коли учні читали інформацію на екрані. Слід відзначити, що випрямлена поза при традиційному письмі і читанні вважається нефізіологічною, бо при цьому спостерігається великий діапазон коливань центру ваги і амплітуди фізіол